Комунальний заклад освіти "Спеціалізована школа № 115" Дніпровської міської ради

 







Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Інформація для вчителів

 

 

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами :

 

 

 

Витяг з правил охорони життя людей на водних обєктах України, затверджених наказом МНС України від 03.12.2001 № 272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.02 за № 95/6383

 

Правила поведінки у лісі

Відпочиваючи на травневі свята, не забувайте про безпеку!

 

  Лист Управління служби безпеки України "Про дотримання вимог безпеки" (переглянути)

 

ТЕЛЕФОНИ

чергових служб при виникненні надзвичайних ситуацій (переглянути)

 

ПРАВИЛА, ПОРЯДОК ПОВОДЖЕННЯ і дій населення при погрозі здійснення терористичного акта (переглянути)

 

Пам'ятка про першочергові дії персоналу підприємств, установ та організацій у разі отримання інформації про вчинення або загрозу вчинення терористичного акту (переглянути)

 

  Про попередження пожеж в природних екосистемах (переглянути)    

 

Правила пожежної безпеки під час користування електроприладами (переглянути)    

 

Безпека при користуванні газом у побуті (переглянути)

 
Розпорядження №71-р від 19.02.2016 р. Про перейменування топонімів м.Дніпропетровська

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/rozporyadzhennya.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/rozporyadzhennya_1_.jpg

 

Розпорядження № 897-р від 26.11.2016 "Про перейменування топонів м.Дніпропетровська"

 

Пам'ятка

першочергових дій персоналу підприємств, установ та організацій у разі загрози вчинення терористичних або диверсійних актів

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/list_1.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/list_2.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/list_3.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/list_4.jpg

 

 

Звернення Дніпропетровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до населення щодо належності підозрілого предмета до вибувового пристрою

 

Звернення Дніпропетровського міського управління Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до населення щодо експлуатації опалювальних приладів

 

 

 

З 08.02.2016 р. по 10.02.2016 р. додаткові зимові канікули.

З 11.02.2016 р. навчально-виховний процес відновлюється за звичним графіком.

 

Заходи безпеки на льоду

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/inform_naselennya1_.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/inform_naselennya2.jpg

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/inform_naselennya3.jpg

 

Експрес-інформація Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області
щодо попередження загибелі людей на водних об'єктах у зимовий період

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/listi_dsns_2_ лист 1

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/listi_dsns.jpg  лист 2

 

 

 

  Про інформування населення щодо правил поведінки під час святкування Водохрещення (переглянути)

 

Загальні рекомендації громадянам щодо дій в екстремальних ситуаціях (переглянути)

 

 

Наказ №64 від 31.08.2015р. 

Про дотримання норм законодавства у школі

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/scan1.jpg     ст.1

/uploads/editor/3387/125665/sitepage_52/files/scan10001.jpg  ст.2

 

 

Пам’ятка населенню на випадок збройного конфлікту

 

В сучасних умовах загострення відносин між окремими державами, яке переростає у збройний конфлікт, особливу небезпеку для цивільного населення становить використання військової авіації та артилерії.

З метою захисту цивільного населення міста у разі виникнення збройного конфлікту всім громадянам рекомендується:

è у разі, коли Ви під час авіаційного нальоту, обстрілу знаходитесь вдома, слід зайняти приміщення, які розташовані подалі від вікон, балконів (коридор, ванна кімната, тощо) і дочекатись закінчення вибухів. Ні в якому разі не можна вибігати з будинків на вулицю, користуватися ліфтом, ховатися під деревами (навіть коли під деревом є зручне для укриття місце). По звершенню нальоту або обстрілу слід обережно залишити будинок. Якщо будинок було зруйновано, або він отримав пошкодження необхідно взяти із собою речі, як при евакуації;

è у випадку, коли авіаційний удар, обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту. Деякі підприємства мають захисні споруди;

è у разі, коли Ви потрапили під удар авіації чи артилерійський обстріл, знаходячись поза межами будівель, слід лягти на землю по можливості у найбільш заглиблені місця (канави, ритвини тощо), прикрити голову якимись речами або, на крайній випадок, руками і дочекатись закінчення вибухів.

è особам, які не працюють, при перших ознаках військової агресії або за відповідною інформацією органів влади можна залишити місто і виїхати в сільську місцевість до рідних чи знайомих. Також можна виїхати у приміську зону на дачні та садові ділянки, які мають будиночки для проживання. Про свій виїзд та місце подальшого перебування слід повідомити  рідних та житлово-експлуатаційні органи (вуличні комітети). При самостійному виїзді взяти  речі, які рекомендується брати при оголошенні евакуації, а також відключити в квартирі електрику, газ, воду;

è у випадку оголошення евакуації діяти згідно Пам’ятки населенню на випадок евакуації.

 

Сигнали оповіщення про небезпеку подаються звуками сирен, підключених до системи централізованого оповіщення.

 

 

 

 

Правила поводження населення в місцях бойових дій

 

При першій можливості покиньте місце ведення бойових дій. Майте при собі документи.

Якщо це неможливо, вивісьте на будинку плакат: «ТУТ МИРНІ МЕШКАНЦІ»;

Ø завчасно зробіть запас продуктів харчування і води;

Ø по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском,     передбачте наявність аварійного виходу;

Ø при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більша його висоти;

Ø уточніть місце, де вам може бути надана медична допомога;

Ø якщо розпочалась перестрілка, ляжте на підлогу під вікно або у ванній кімнаті;

Ø по квартирі пересувайтесь повзком.

 

Якщо перестрілка застали вас на вулиці:

Ø негайно ляжте на землю;

Ø якщо по вас не стріляють - займіть найближче укриття   ( канаву, яму), переповзіть під бетонний бордюр;

Ø не виходьте з укриття до кінця бою.

 

НЕ МОЖНА:

Ä підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

Ä спостерігати за ходом бойових дій;

Ä стояти чи перебігати під обстрілом, ховатися під деревами;

Ä конфліктувати з озброєними людьми;

Ä носити армійську форму або камуфльований одяг;

Ä демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

Ä підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

 

 

Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів

 

ЗАГАЛЬНІ ДІЇ:

● при виявленні вибухонебезпечного (потенційно вибухонебезпечного) предмету не чіпати його і не намагатися розібрати;

● негайно повідомити в найближче відділення міліції, у військкомат, органи місцевої виконавчої влади, райвідділ ДСНС або за телефонами «101», «102»;

 

ДІЇ ДОРОСЛИХ:

è позначити місце знахідки небезпечних предметів;

è виставити тимчасову охорону;

è довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, бо це загрожує життю;

è негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію про знахідку;

è до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;

è не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей.

 

ДІЇ ДІТЕЙ:

è не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити іншому;

è про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);

è не розводити багаття поблизу знахідки;

è запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

 

Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

 

 

Порядок дії населення у випадку евакуації

 

Перед тим, як залишити житло, необхідно:

Ø зачинити вікна;

Ø вимкнути газ, воду і електрику;

Ø забрати продукти з холодильника.

 

З собою мати наступні документи:

 

G  паспорт, військовий білет, документи про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.

 

З собою мати наступні речі:

 

G валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.

 

F До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення. На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвищ, імен та по батькові дитини та його батьків, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.

 

Ø Виконувати усі розпорядження посадових осіб евакуаційних і евакоприймальних органів. Дотримуватись дисципліни та порядку на маршруті (на шляху руху на транспорті) і в районі розселення за новим місцем розташування.

 

Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!

 

 

 

Правила поводження населення в  місцях бойових дій

 

При першій можливості покиньте місце ведення бойових дій. Майте при собі документи.

Якщо це неможливо:

o    вивісьте на будинку плакат «ТУТ МИРНІ МЕШКАНЦІ»;

o    зробіть запас продуктів харчування і води;

o    по можливості обладнайте укриття в підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

o    при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша від його висоти;

o    уточніть місце, де вам може бути надана медична допомога;

o    якщо розпочалась перестрілка, ляжте на підлогу під вікно або у ванній кімнаті;

o    по квартирі пересувайтесь повзком.

Якщо перестрілка застала вас на вулиці:

o    негайно ляжте на землю;

o    якщо по вас не стріляють, займіть найближче укриття (канаву, яму), переповзіть під бетонний бордюр;

o    не виходьте з укриття до кінця бою.

НЕ МОЖНА:

o    підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

o    спостерігати за ходом бойових дій;

o    стояти чи перебігати під обстрілом;

o    конфліктувати з озброєними людьми;

o    носити армійську форму або камуфльований одяг;

o    демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

o    підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

 

 

Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів

 

- при виявленні вибухонебезпечного (потенційно вибухонебезпечного) предмету, жодним чином не чіпати його і тим більше намагатися розібрати;

- негайно повідомити в найближчий відділок міліції, у військкомат, органи місцевої виконавчої влади, райвідділ МНС або за телефонами «101», «102»;

- побачивши спалах або почувши звук вибуху, негайно сховатися чи лягти на землю, навіть знаходячись на значній відстані від місця вибуху, тому що можливе поранення камінням, уламками та ін.

Дії дорослих:

- помітити місце знахідки небезпечних предметів;

- виставити тимчасову охорону;

- довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, так як це загрожує життю;

- негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію, МНС про знахідку;

- до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;

- не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей;

Дії дітей:

- визначити місце знахідки;

- не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити нікому іншому;

- про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);

- не розводити багаття поблизу знахідки;

- запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

 

 

 

ПОРЯДОК ДІЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ОГОЛОШЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ

    

     Перед тим, як залишити житло, необхідно:

-       зачинити вікна;

-       вимкнути газ, воду і електрику;

-       забрати продукти з холодильника.

 

     З собою мати наступні документи:

 

 паспорт, військовий білет, документи про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.

 

     З собою мати наступні речі:

 

      валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг.

 

      До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення. На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвища, імені та по батькові евакуйованого, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.

 В ході евакуації необхідно:

 

-      виконувати усі розпорядження посадових осіб евакуаційних і евакоприймальник органів;

-      дотримуватись дисципліни та порядку на маршруті (на шляху руху на транспорті) і в районі розселення за новим місцем розташування;

-      після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію.

 

  Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!

 

 

ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ

 

 

Громадяни повинні завчасно за місцем свого проживання з'ясувати розташування захисної споруди (підвального приміщення) (далі – сховища), призначеного для укриття населення.

Населення укривається у сховищах за сигналами цивільного захисту.

Заходити до сховищ потрібно організовано, швидко і без паніки.

У сховищі зручніше розміщуватися групами з тих, хто разом мешкає в одному будинку. В кожній групі назначають старшого. Осіб з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляції.

У сховище (укриття) потрібно приходити з документами, запасом продуктів харчування та води на 2 доби та простішими засобами індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлева пов'язка тощо).

Не дозволяється приносити з собою громіздкі речі, речовини з сильним запахом та легкозаймисті, приводити тварин.

У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта або чергового.

Всі у сховищі зобов’язані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.

 

 

Завдяки пильності можна запобігти теракту!

 

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об'єкти підвищеної небезпеки. Типова зброя терористів - замасковані вибухові пристрої. Отже, з метою попередження вибуху необхідно:

бути уважними та звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, пакунки, парасольки тощо);

звернути увагу на ділянки свіжо скопаної землі, свіжо оштукатуреної або пофарбованої стіни будівлі;

не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань; користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників, стюардів, контролерів).

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

зберігати спокій;

негайно повідомити про знахідку представників міліції (102, 770 06 34, 745 44 64), Служби безпеки України (744 85 19, 791 94 01), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (101, 744 25 87, 744 30 19);

не курити;

не користуватись джерелами відкритого вогню;

не торкатись до підозрілої речі руками або іншими предметами чи речами;

у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані.

У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) необхідно:    негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (102), аварійно-рятувальні (101) та медичні (103) служби;

у разі можливості та наявності необхідних знань та навичок надати першу допомогу постраждалим;

організувати провітрювання приміщення, оскільки продукти вибуху міст ять отруйні та шкідливі компоненти;

дочекатись прибуття представників правоохоронних органів та аварійно-рятувальних служб, у подальшому діяти за їх вказівками.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

масажувати її для підтримання циркуляції крові;

намагатись перебувати як можна довше при свідомості (читати вірші, співати пісні тощо);

подавати сигнали усіма доступними способами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях або металевих предметах тощо).

Слід пам’ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно- рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів.

 

 

 

ПОРЯДОК ДІЙ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙ З ВИКИДОМ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН

 

На території міста Дніпропетровська розташовано 25 підприємств, які у процесі виробництва використовують небезпечні хімічні речовини. Крім того територія м.Дніпропетровськ потрапляє в зону можливого хімічного ураження у випадку виникнення аварії на ВАТ «ДніпроАзот» (м.Дніпродзержинск), Аульській хлор переливній станції (смт. Аули), КП «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (м.Запоріжжя) та на залізничних станціях, через які здійснюється перевезення хімічних речовин. Найбільш поширеними небезпечними речовинами є хлор та аміак.

• Аміак -  безбарвний газ із різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу з несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пара сильно подразнює органи дихання, очі і шкіру.Температура кипіння -33,0С.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні - нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можлива смерть.

Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що використовують аміак - промислові марки КД і М, ізолюючі і киснево-ізолюючі протигази, для населення – цивільні протигази, камери дитячі захисні. При їх відсутності - ватно-марлева пов"язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

• ХЛОР - це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важчий за повітря. При випаровуванні і з’єднанні з парою води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу з несправних ємностей димить. Пара сильно подразнює органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: різка біль у грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задуха, різь в очах, сльозотеча. При вдиханні великих концентрацій можлива смерть.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності — ватно-марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2-%-вим розчином питної соди.

 

Дії населення при оповіщенні про хімічне зараження.

Отримавши інформацію про викид в атмосферу небезпечних хімічних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти наявні засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо засоби індивідуального захисту відсутні і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор), чекайте повідомлень управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки. Вхідні двері завіште шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластирем або звичайним папером від проникнення у приміщення парів (аерозолів) небезпечних хімічних речовин.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенер­гії, газ, візьміть з собою особисті документи, гроші, необхідні речі, одягніть протигаз або ватно-марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження у бік, перпендикулярний напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини - у низьких місцях може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, штабу з ліквідації аварії і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначеного строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в найближчий медичний заклад.

 

 

 

Дії населення при загрозі та виникненні катастрофічного затоплення

Катастрофічне затоплення частини території міста Дніпропетровська можливе при гідродинамічних аваріях, пов'язаних з виходом із ладу гребель (або їх частин) Дніпродзержинської та Кременчуцької гідроелектростанцій та неконтрольованим переміщенням великої маси води, яка несе руйнування та затоплення великих територій.

Наслідки таких аварій:

-   ураження людей та руйнування будинків і споруд хвилею прориву, яка утворюється у наслідок прориву греблі та має висоту від 2 до 10 м, швидкість руху від 3 до ! 0 км/год.;

-  затоплення територій шаром води товщиною від 0,5 до 7 — 8 метрів.

 

Як підготуватись до катастрофічного затоплення

 

Уточніть в органах місцевого самоврядування або найближчому житлово-експлуатаційному підприємстві, чи потрапляє район, де Ви мешкаєте, в зону дії хвилі прориву та можливого катастрофічного затоплення.

Дізнайтесь про місця збору евакуйованих, місце розташування найближчого збірного евакуаційного пункту та маршрут виходу до нього. Складіть перелік документів, цінностей та речей, які необхідно взяти з собою при евакуації.

Вивчіть самі та ознайомте Вашу родину з правилами поведінки при катастрофічному затопленні.

 

                      Як діяти при загрозі катастрофічного затоплення

 

При отриманні інформації про загрозу катастрофічного затоплення та початок евакуації невідкладно виходьте (виїжджайте) з небезпечної зони у визначений безпечний район, до збірного евакуаційного пункту, або на підвищені ділянки місцевості.

Візьміть з собою документи, цінності, предмети першої необхідності та запас продуктів харчування на 2 - 3 доби.

Частину майна, яке необхідно зберегти від затоплення, але не можна взяти з собою, перенесіть на дах, або верхні поверхи будинку.

Залишаючи помешкання вимкніть електро-, водо-, газопостачання, щільно закрийте віїсна, двері, вентиляційні та інші отвори.

 

                     Як діяти при катастрофічному затопленні

 

 При раптовому затопленні для спасіння від удару хвилі прориву негайно займіть найближче підвищене місце, заберіться на велике дерево або підніміться на верхній поверх стійкої будівлі.

У разі перебування у воді, при наближенні хвилі прориву пірніть на глибину прі-і основі хвилі.

Якщо Ваше помешкання затоплено відключіть електроживлення, подайте сигнал про перебування у будинку (квартирі) людей, дня цього вивісьте за вікно вдень яскраву тканину, а вночі - ліхтар.

Для отримання інформації використовуйте радіоприймач з автономним живленням. Найбільш цінне майно підніміть на верхні поверхи та горища.

Важливі знати, що період затоплення може тривати 7—10 діб.

 

 

 

Рекомендацій населенню по діям у разі виникнення аварії з викидом небезпечних хімічних речовин

 

На території міста Дніпропетровська розташовано 25 підприємств, які у процесі виробництва використовують небезпечні хімічні речовини. Крім того територія м. Дніпропетровськ потрапляє в зону можливого хімічного ураження у випадку виникнення: аварії на ВАТ .Дніпро Азот"(м.Дніпродзержинськ), Аульській хлорпереливній станції (смт. Аули), КП „Запорізький титаномагнієвий комбінат" (м. Запоріжжя) та на залізничних станціях, через які здійснюється перевезення небезпечних хімічних речовин. Найбільш поширеними небезпечними речовинами є хлор та аміак.

Аміак — безбарвний газ з удушливим різким запахом схожим на запах нашатирного спирту та їдкий на смак. Легший за повітря. При потраплянні в атмосферу димить. Температура кипіння -33,4 °С.

При ураженні аміаком виникає серцебиття, порушення частоти пульсу, ускладнене дихання, печіння, почервоніння та свербіж шкіри, різь в очах.

Ураженого необхідно винести на свіже иовпря. Рекомендовано вдихання водяної пари, розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з содою або водою „боржомі". При задусі - кисень, при спазмі голосової щілини — тепло на область шиї, теплі водні інгаляції. При зупиненні дихання штучне дихання. При потраплянні аміаку в очі - невідкладне промивання водою. При ураженні шкіри - промивання чистою водою, накладення примочки з 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.

Хлор — зеленувато-жовтий газ з удушливим різким запахом. При виході в атмосферу димить, утворюючи з водяною парою білу хмару. Твердішає при температурі -101°С, як наслідок навіть узимку рідкий хлор може випаровуватись. Він у 2,5 рази важчий за повітря, тому хмара хлору буде стелитися при землі за напрямком вітру, накопичуючись у низьких ділянках поверхні (ярах, балках, низинах) та підвальних приміщеннях.

Випаровування хлору сильно руйнують слизові оболонки дихальних шляхів. Може викликати набряк легенів та опіки шкіряного покрову. Отруєння високими концентраціями може привести до миттєвої смерті.

Ураженого необхідно винести на свіже повітря, забезпечити цілковитий спокій, якомога раніше забезпечити інгаляції киснем. При подразненні дихальних шляхів - вдихання парів нашатирного спиріу. промивання очей, носа та рота 2% розчином питої соди. Дати пити тепле молоко з содою або водою „боржомі", каву.

Внаслідок промислової аварії, терористичних проявів або стихійного лиха на хімічно-небезпечних об'єктах або транспорті може виникнути викид (вилив) аміаку або хлору у навколишнє середовище. Хмара забрудненого повітря буде розповсюджуватись за напрямком вітру від місця аварії та може викликати ураження людей. Якщо ви опинились в зоні дії отруйної речовини та не знаєте напрямок, виходу, то максимально швидко виходьте перпендикулярно напрямку вітру, бажано на добре провітрювану ділянку місцевості.

Якщо Ви перебуваєте в приміщенні - терміново закрийте вікна та двері, відключіть електричні, нагрівальні, газові прилади. Повідомте сусідів. При наявності часу на вихід із зони хімічного зараження одягніть дітей та швидко вийдіть із зони у напрямку перпендикулярному напрямку вітру. При відсутності часу на вихід із зони зараження, або неможливості залишити приміщення необхідно закласти щілини у закритих вікнах та дверях за допомогою змоченого у воді ганчір'я. По можливості при ураженні хлором необхідно піднятися на верхні поверхи, а при ураженні аміаком необхідно перейти на нижні поверхи або підвальні приміщення.

Для захисту органів дихання можна використовувати підручні засоби: вироби із тканини змочені у воді, хутряні, ватні частини одягу, або заздалегідь виготовлені ватно-марлеві пов'язки з товщиною слою вати не менше 3-4 см. При закриванні такими засобами органів дихання зменшується кількість аміаку при вдиханні та, як насідок, зменшується важкість ураження.

Після виходу із зони хімічного зараження, якщо Ви відчуваєте нездужання — зверніться до медичної установи.

При наявності часу буде здійснюватись організована евакуація населення із зони можливого хімічного зараження. Населення буде оповіщуватись за допомогою радіо, телебачення, працівниками житлово-експлуатаційних підприємств та співробітниками міліції. У цьому разі необхідно уважно слухати всі повідомлення та неухильно виконувати вказівки відповідальних осіб.

 

 

 

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

 

 

“Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров’ю людей, а також системам життєзабезпечення населення.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться: 

• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси, до яких відносяться:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди.

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

 

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ПІДОЗРІЛИХ МЕТАЛЕВИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕОБХІДНО:

негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);

вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;

позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предметта огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей; Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо.

повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);

очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців ДСНС та МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього;

піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети;

переносити ці предмети в місця перебування людей.

ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНОК В ЛІСІ АБО В ТУРИСТИЧНОМУ ПОХОДІ:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів (обережно зніміть лопатою верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см або за допомогою щупу).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце.

Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

При виявлені вибухонебезпечних предметів негайно повідомте за номером 101!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ ВЧИТЕЛІВ

 

 

  

 

 

 

 

 

Закон України "Про загальну середню освіту"
 

Стаття 24. Педагогічні працівники

 

1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

2. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти України.

 

Стаття 25. Педагогічне навантаження

 

1. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.

Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:

  • Класне керівництво - 20-25 відсотків.
  • Перевірка зошитів - 10-20 відсотків.

Завідування:

  • Майстернями - 15-20 відсотків.
  • Навчальними кабінетами - 10-15 відсотків.
  • Навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків.

Розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

 Педагогічне навантаження вихователя загальноосвітнього навчального закладу становить 30 годин, вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) - 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.

Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.

2. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

 

Стаття 26. Трудові відносини в системі загальної середньої освіти

 

1. Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту" [1060-12], цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загально-освітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника і заступників керівника приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник за погодженням з відповідним органом управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник.

3. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків на виконання робіт, не передбачених трудовим договором, без згоди педагогічного працівника не допускається. Відмова педагогічного працівника від виконання робіт, не передбачених трудовим договором, не може бути підставою для його звільнення з посади, крім випадків, встановлених законодавством.

4. Педагогічному працівнику - призовнику, який має вищу педагогічну освіту і основним місцем роботи якого є загальноосвітній навчальний заклад, надається відстрочка від призову на строкову військову службу на весь період його роботи за спеціальністю.

 

Стаття 27. Атестація педагогічних працівників

1. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників [z0176-93], затвердженого Міністерством освіти України.

2. За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії і спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист тощо). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджуються Міністерством освіти України.

 

Стаття 28. Права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти

 

Права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України [254к/96-ВР], Законом України "Про освіту", Кодексом законів про працю України [322-08], цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.